Важко сказати, кому більше радості у Недогарках, дорослим чи дітям дошкільного віку приніс 2010 рік. Хоч той, впродовж багатьох років довгоочікуваний дарунок, на який дехто вже, певно, втратив й надії, одержали, мов за казковим сюжетом, й батьки, й їх діти.

Та все ж таки, щасливішими, мабуть, були 47 дошкільнят, що мешкають на території сільради. Бо ж одержали такий дарунок у переддень Нового року, 30 грудня, то справді для них – від Діда Мороза й Снігуроньки. Вже багато років думки про цей дарунок сільському голові Віктору Демидчику не давали спокою. Бо ж вкрай він був потрібний для сільчан й бажаний. З думками про нього щодня йшов з дому на роботу і з роботи. І мізкував, як то вирішити для земляків цю проблему з дарунком. Але ж надто дорогим він був для одного сільського бюджету, що й – не «потягти». Треба  потужну підмогу й не одного, як кажуть, Діда Мороза, бо ж дарунок цей – відкриття дитячого садка, який конче потрібний для села.

І будівля для цього є, де він раніше розміщувався. Простора, світла, добротна, всім до вподоби. Та вже 15 років не чути в ній дитячого сміху – такий був час, що закрили. І всі ці роки приміщення частково використовували не за призначенням, а більше воно стояло пусткою і почало вже руйнуватися. Далі подібного допускати вже не можна було, адже й будувалося воно нашими прадідами ще 100 років тому з 1910 по 1913 рік спеціально для дітей, щоб тут була сільська школа. І вона, восьмирічка, й була тут аж до 1976 року, дала путівку у життя багатьом поколінням недогарців, простелила їм безліч життєвих стежин. А потім, вже до нової школи щорічно звідси у перший клас прошкували найдорожчі й найпочесніші громадяни Недогарок.

Як можна було змиритися з тим, що більше цього немає? Адже діток у сільчан майже півсотні. Та треба було чималі гроші для ремонту приміщення і де їх взяти? І Віктор Романович вирішив будь-що цю проблему розв’язати. Три роки тому добився, щоб приміщення передали у комунальну власність, виготовили на нього документацію. «Підкрадався» до всіх питань зважено, розсудливо, переконливо і по-дипломатичному.

А переломним у цій значимій справі став 2010 рік, коли райдержадміністрацію очолив Сергій Кузьменко. Він то першим разом зі своєю командою й оцінив гідно ініціативу сільського голови Віктора Демидчика, з розумінням до неї поставився й гаряче у всьому підтримав. Ось тоді все й зрушилося з місця. Ось тоді разом з ним й «Діди Морози», не чекаючи Нового року, заздалегідь  зодягли свої кожухи, взялися за посохи й вхопилися за справу. Їх скарбничку негайно поповнили директор ТОВ «Мар’ївське» Анатолій Карпусенко, голови місцевих фермерських господарств «РИС-К» Сергій Ремез, «Сімфо» Олександр Олійник, підприємець Людмила Демидчик, одноосібники села. І  надійшло від них у цю скарбничку 130 тисяч гривень, які всі й були направлені на реанімацію дитячого садка. То були неабияк напружені дні, коли спільними зусиллями разом з батьками, майбутніми працівниками садка при щоденній підтримці райдержадміністрації ремонтні роботи просувалися вражаючими темпами.

На осінь приміщення набуло вже винятково прекрасного й звабливого вигляду, з чудовою реконструкцією його всередині та підготовленими кімнатами, у які завезли все необхідне для успішного функціонування дитсадка «Росинка». Наповнили його ліжками, столиками, стільчиками, всім необхідним обладнанням, починаючи від іграшок й закінчуючи холодильником та музичними інструментами. Зусилля були докладені величезні, але ніхто не рахувався ні з часом, ні з грішми. Благодійники віддали все, що могли і ставилися до справи з великою любов’ю, адже  все це було для дітей їх громади й кожен хотів втішити дітей й принести їм радість саме до Нового року.

Встигли, завдання виконали. І ось 30 грудня недогарські малята з сяючими від щастя, здивування, переповненими від радості грудьми, усвідомлюючи всю значимість приуроченої для них події й такої до них уваги, зустрічали у дитсадку біля ялинки разом зі своїми вихователями та завідуючою садка Євгенією Цебрієнко своїх батьків, односельчан, голову райдержадміністрації Сергія Кузьменка, його заступника Тамару Сакару, голову районної ради Михайла Бойка, методиста відділу освіти Людмилу Логвінову, сільського голову Віктора Демидчика, фермерів Надію Карпусенко, Олександра Олійника, Сергія Ремеза, Андрія Казімірова, директора школи Валентину Калашнік, настоятеля сільського храму отця Олександра та інших гостей, які прибули до них з  пишними іграшками, смакотою, солодощами, від яких у дітей перехоплювало подих. Треба було бачити цей щасливий й хвилюючий вираз обличчя у дітей, щоб  усвідомити, яку добру справу для них зробили їх старші захисники й покровителі. Ось за це кожному з них недогарська громада висловлює щиросердну вдячність й низько вклоняється.

Багато найкращих й найсвітліших слів того дня на адресу діток сказали кожен з гостей. Поздоровили з Новим роком, з таким дитсадком, що тепер буде для них другою домівкою. Бажали їм й їх батькам щастя, миру, добра, благополуччя, міцного здоров’я, вирости справжніми громадянами свого села, вручили під загальне захоплення всі подарунки.

У свою чергу, й діти вручили гостям хліб-сіль, подякували за подарунки та привітання, а потім під музику попрямували до ялинки, де, зустрівши Діда Мороза й Снігуроньку, виконували вірші, пісні, хороводи, відгадували загадки і в нагороду одержали чергові подарунки. Проявили вони себе  у цьому дійстві біля ялинки справжніми молодцями й уже згуртованим колективом. Хай же вам щастить, малята, хай сонечко тепло гріє та збуваються ваші мрії.