Уже стало традицією у працівників Центру дитячої та юнацької творчості Олександрійського району по закінченні навчального року знімати з полиць свої рюкзаки й палатки, щоб «дикими» туристами пізнавати довкілля - проводити семінар-практикум на природі.

Цьогорічні учасники експедиції побували на найвижчій точці траси Сімферополь-Алушта (752 м над рівнем моря) - Ангарському перевалі. Його околиці - популярне місце відпочинку, де часто проводяться змагання зі спортивного орієнтування.

Підкорили Роман-Кош (у перекладі - «Тимчасове житло») - найвищу вершину Кримських гір на масиві Бабуган-Яйли. Її висота - 1545 метрів!

В кінці навчального року, обговорюючи можливий маршрут, залюбувалися дивовижними фотознімками кримських плато Демерджі і Чатир-Даг (кримськотатарською означає "Шатро-гора»). Тож і вирішили черговий семінар провести під блакитним небом біля підніжжя гір Сотери.

До речі, Демерджі (або ще Коваль, бо грецька назва гори «Фунна» означає «та, що димить», чи Катерин-гора) - розташована поблизу Алушти. На південному краю Демерджі від тролейбусної траси одна з фігур вивітрювання нагадує жіночий бюст. Туристи називають її «профілем Катерини II». Проте поблизу ця кам'яна статуя зовсім не схожа на людську фігуру - вона швидше нагадує голову сфінкса. Це одна з найгарніших гір Криму. Її висота 1356 м.

Серце гори Демерджі - «Долина привидів». Їх тут - понад сотня - фантастичних скель, які дивують і захоплюють. Ми побували в «Долині» раніше, в один із попередніх походів.

А Сотера - це балка на Південному березі Криму за 18 км на схід від Алушти. Називається так, бо в гирлі її - середньовічний християнський храм Христа Спасителя (грецькою «Сотер» - рятівник). Відома Сотера й нерукотворним пам'ятником природи «Кам'яні гриби». Колись їх «капелюшки» - плити конгломерату - лежали на поверхні. Та потоки води поступово розмивали ґрунт, обтікаючи «ніжки», і в такий спосіб два з них досягли висоти 5-7 метрів.

У балці протікає й однойменна річка. Тут, за кілометр від берега, в 1893 році професор Н. А. Головкинський виявив рештки мамонта.

Похід тривав із 20 по 29 червня. У групі були й керівників гуртків, і відповідальні за туристсько-краєзнавчу роботу в школах району, і ті, хто вже просто не може жити без подорожей. Кожен день був неповторним, насиченим цікавою інформацією, яку готували всі учасники семінару. Туристи піднялися на плато Чатир-Даг і підкорили вершини: Ангар-Бурун і Еклизи-Бурун.

Повернулися додому із найкращими враженнями. Маршрут був чудовим, повітря можна були «пити», а запах моря та кипарисів надовго лишатимуться у нашій пам`яті!