Насильство в
сім’ї – це не лише українська біда, а
проблема світового масштабу. В Україні
жінки, діти й люди похилого віку страждають
від домашнього насильства набагато
частіше, ніж можна собі уявити. На думку
експертів, загальна кількість злочинів
і адміністративних правопорушень,
пов’язаних з насильством у сім’ї, є
більшою, ніж усі інші злочини взагалі.
35 відсотків
жінок, які потрапляють до лікарні
«швидкої допомоги», перебувають там
через тілесні ушкодження, пов’язані
зі знущанням; 25 – 40 відсотків жінок було
побито під час їх вагітності.
50 відсотків
усіх бездомних жінок і дітей пішли жити
на вулицю, рятуючись від насильства в
сім’ї.
Діти скривджених
матерів у 6 разів частіше намагаються
накласти на себе руки, 50 відсотків
схильні до зловживання наркотиками й
алкоголем.
Майже 100 відсотків
матерів, які зазнали насильства, народили
хворих дітей.
65–95 відсотків
тих, хто займається проституцією, зазнали
сексуального насильства ще в дитинстві.
Майже 40 відсотків
усіх зареєстрованих убивств відбувається
саме серед родичів.
95 відсотків
справ про розлучення викликані брутальною
словесною образою й побиттям жінок.
30–40 відсотків
щоденних викликів міліції пов’язані
з побутовим насильством.
30 відсотків
самогубств і 60 відсотків убивств жінок
пов’язані з насильством у сім’ї.
69 відсотків
випадків сексуального насилля над
дітьми в Україні здійснюється в домашніх
умовах, у неповноцінних сім’ях і над
дітьми-сиротами.
Діти-жертви в
10 разів частіше здійснюють спроби
суїциду, ніж їхні ровесники.
На частку членів
сім’ї (вітчимів, дядьків, братів, батьків,
дідусів) припадає 35–40 відсотків
зґвалтувань. Ще 40–50 відсотків випадків
відбувається з вини вхожих у будинок
друзів сім’ї. Тобто у 85–90 відсотках
випадків злочинець добре відомий дитині,
а 10–15 відсотків зґвалтувань скоюють
незнайомці. 
| 
