На початку ХХІ ст. Україна перебуває на етапі становлення гендерного права. Одним із важливих його завдань є забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а відтак й викорінення усіх форм соціостатевої дискримінації, зокрема насильства.

З точки зору гендерного права гендерне насильство означає будь-яке насильство, що базується на гендерних (соціостатевих) засадах, незалежно від того, чи це є факт публічного чи домашнього насильства. Воно виникає в усіх класах, культурах, релігіях, расах, у будь-якої статі та у будь-якому віці. Цей різновид насильства є одним із найпоширеніших порушень прав людини всупереч принципу рівноправ’я статей. Нерівні гендерні відносини сприяють укоріненню насильства в сім’ї, суспільстві та державі.

Проблема насильства з кожним роком стає гострішою саме через її прихований характер. Ми бачимо лише верхню частину айсберга офіційної статистики, яка не є досконалою через те, що наші жінки приховують акти знущання над ними. Прояви насильства в сім’ї мають циклічний характер: насильство – примирення – заспокоєння – посилення напруги – і знову насильство. Замовчування фактів знущання є однією з причин віри людей у те, що насильство більше не повториться, що значно перешкоджає подоланню цього явища.

Гендерне насильство – це серйозна перешкода для досягнення рівноправності та дотримання прав людини. Повага до прав людини та їх дотримання мають посідати центральне місце у викоріненні гендерного насильства.

Не залишайтеся наодинці з проблемою!

Захистіть себе і цим Ви зробите перший крок до захисту інших!